Юрівський ліцей Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області

СХВАЛЕНО

Засідання педагогічної ради ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол №_____

від ___________ 20___ р. Наказ від _______ №____

Директор ліцею

____________ Анатолій ЛОВЯГІН

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

(зі змінамита доповненнями)

в Юрівському ліцеї Гатненської сільської ради

Фастівського району Київської області

с. Юрівка

2022

1. Загальні положення

Положення є документом, розробленим відповідно до:

- ст. 41, 48 Закону України «Про освіту»,

- Закону України «Про повну загальну середню освіту»,

«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану»

(№7325 від 28.04.2022);

- Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87;

на рівні базової середньої освіти: в 5-9 класах (у 5 класі з 01.09.2022 року) – Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898;

- Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1392 від 23 листопада 2011 року (у 6-9, 10-11 класах),

-Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;

- Освітньої програми Юрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (Юрівського ліцею) Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.

Це Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Юрівському ліцеї (далі - Положення) закріплює основні напрями і цілі оцінної діяльності у закладі і покликане сприяти управлінню якістю освіти.

Положенням встановлюються єдині вимоги до організації, функціонування та постійного вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Юрівському ліцеї Гатненської сільської радиФастівського району Київської області(далі – Положення) розроблено на підставі статті 41 ч.2 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145 для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти, керуючись наказом Міністерства освіти і науки України № 1480 від 30 листопада 2020 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти».

Положення поширюється на діяльність усіх педагогічних працівників закладу, які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, у тому числі на педагогічних працівників, які працюють за сумісництвом.

2

Метою запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти є виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в ліцеї, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей, формування довіри громади до ліцею.

У цьому Положенні використовуються наступні поняття:

- якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг;

- якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг;

- комплексна характеристика освітньої діяльності і рівень підготовки здобувача освіти відповідно до державних освітніх стандартів і (чи) потреб фізичної або юридичної особи, в інтересах якої здійснюється освітня діяльність, у тому числі, рівень досягнення планованих результатів освоєння Освітньої програми Юрівського ліцею;

- внутрішня система забезпечення якості освіти – сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють усебічному розвитку особистості учнів;

- стратегія (політика) — це наміри та спрямованість закладу освіти, які визначаються інтересами учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засадами державної політики щодо якості освіти;

- система зовнішнього забезпечення якості освіти - включення споживачів освітніх послуг, органів державно-громадського управління/колегіального управління закладом в оцінювання діяльності освітньої системи закладу, змісту освіти відповідно до вимог Державних стандартів загальної освіти (за відповідними рівнями), цілей і завдань державної політики у сфері освіти.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в ліцеї.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

II. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ліцеї

Мета функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності:

- гарантування якості освіти;

- формування довіри громади до ліцею;

- постійне та послідовне підвищення якості освіти.

3

Принципи розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- дитиноцентризм;

- гнучкість і адаптивність;

- постійне вдосконалення;

- демократизм;

- вплив зовнішніх чинників;

- академічна доброчесність;

- цілісність системи управління якістю освіти.

Відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) внутрішня система забезпечення якості включає:

- стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Зазначені компоненти можна логічно згрупувати за чотирма напрямами освітньої діяльності закладу освіти:

освітнє середовище та система оцінювання здобувачів освіти;

педагогічна діяльність педагогічних працівників та управлінські процеси закладу освіти.

Відповідно до ч.2 статті 42 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що обов’язковими компонентами внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

механізми забезпечення академічної доброчесності;

порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності;

види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти:

- якість основних умов освітнього процесу;

- якість реалізації освітнього процесу;

- якість результатів освітнього процесу.

4

Внутрішня система забезпечення якості освіти - система управління якістю освіти на основі проектування, збору і аналізу інформації про зміст освіти, результати освоєння Освітньої програми (за рівнями освіти), умов її реалізації і ефективності складових її підпрограм /компонентів.

Цілями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

- формування єдиної системи діагностики і контролю стану освіти, що забезпечує визначення чинників і своєчасне виявлення змін, що впливають на якість освіти у закладі;

- отримання об'єктивної інформації про функціонування і розвиток системи освіти у закладі, тенденції її зміни і причини, що впливають на якість освіти;

- надання учасникам освітнього процесу і громадськості достовірної інформації про якість освіти;

- ухвалення обгрунтованих і своєчасних управлінських рішень щодо вдосконалення системи освіти і підвищення рівня інформованості споживачів освітніх послуг при ухваленні таких рішень;

- прогнозування розвитку освітньої системи закладу.

Завданнями розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

- формування єдиного розуміння критеріїв якості освіти і підходів до їх вимірювання;

- формування системи аналітичних показників, що дозволяють ефективно реалізовувати основні цілі внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- формування ресурсної бази і забезпечення функціонування освітньої статистики закладу та моніторингу якості освіти;

- вивчення і самооцінка стану розвитку і ефективності діяльності закладу;

- визначення рівня відповідності умов здійснення освітнього процесу державним вимогам;

- визначення рівня відповідності Освітньої програми закладу запитам основних споживачів освітніх послуг та нормативним вимогам;

- забезпечення доступності якісної освіти;

- оцінка рівня індивідуальних освітніх досягнень здобувачів освіти;

- визначення у рамках моніторингових досліджень рівня відповідності якості освіти на різних рівнях навчання державним і соціальним стандартам;

- виявлення чинників, що впливають на якість освіти;

- сприяння підвищенню кваліфікації учителів, які беруть участь у процедурах оцінювання якості освіти;

- визначення напрямів підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань, що стосуються вимог до атестації педагогів, індивідуальних досягнень здобувачів освіти;

- визначення стимулювальних доплат педагогам;

- розширення участі громадськості в управлінні системою освіти закладу.

5

Організаційна структура, що здійснює внутрішню оцінку, експертизу якості освіти і інтерпретацію отриманих результатів, включає: адміністрацію ліцею, педагогічну, методичну ради закладу, методичні об’єднання учителів-предметників та класних керівників, психолого- педагогічний семінар.

Адміністрація ліцею:

- формує блок локальних актів, які регулюють функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу, затверджує наказом директора закладу і контролює їх виконання;

- розробляє заходи і готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти, бере участь у цих заходах;

- забезпечує на основі Освітньої програми проведення в закладі контрольно-оцінних процедур, моніторингових, соціологічних і статистичних досліджень з питань якості освіти;

- організовує систему моніторингу якості освіти в закладі, здійснює збір, обробку, зберігання і оприлюднення інформації про стан і динаміку розвитку;

- аналізує результати внутрішньої системи забезпечення якості освіти на рівні закладу;

- забезпечує умови для підготовки працівників закладу до здійснення контрольно-оцінних процедур;

- формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти (аналіз роботи закладу за навчальний рік, звіт директора закладу);

- приймає управлінські рішення з розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Методична рада закладу і методичні об’єднання учителів-предметників, класних керівників:

- беруть участь у розробці методики оцінювання якості освіти, системи показників, що характеризують стан і динаміку розвитку закладу, критеріїв оцінки результативності професійної діяльності педагогів;

- сприяють проведенню підготовки працівників закладу і громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;

- проводять експертизу організації, змісту і результатів атестації педагогів, у тому числі за результатами сертифікації, формують пропозиції щодо їх вдосконалення;

- готують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами оцінки якості освіти на рівні закладу.

Педагогічна рада закладу:

- сприяє організації роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив;

- формує систему показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи освіти в закладі;

6

- заслуховує інформацію і звіти педагогічних працівників, доповіді представників організацій і установ, які взаємодіють із закладом з питань якості освіти, у тому числі інформацію про перевірку дотримання санітарно-гігієнічного режиму в закладі, про охорону праці, здоров'я і життя здобувачів освіти та інші питання освітньої діяльності закладу;

- приймає рішення про якість виконання Освітньої програми закладу за результатами навчального року.

III. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в ліцеї формуються відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 43. Забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти).

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності є важливим компонентом внутрішньої системи, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення таких явищ, як академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, що визначені Законом України «Про освіту», а також такі форми обману, як:

надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;

використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;

проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;

необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.

Педагогічні працівники, стосовно яких встановлено факт порушення академічної доброчесності:

1) не можуть бути залучені до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;

2) не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;

3) не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року;

4) можуть бути позбавлені педагогічного звання.

Факт порушення академічної доброчесності враховується під час:

1) вирішення питання про притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності;

7

2) конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.

За порушення академічної доброчесності до учня може бути застосовано такі види академічної відповідальності:

1) зауваження;

2) повторне проходження підсумкового оцінювання;

3) повторне проходження державної підсумкової атестації;

4) повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

5) позбавлення отриманих із порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.

Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.

Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада ліцею відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Види академічної відповідальності, що можуть бути застосовані до учнів та педагогічних працівників, повинні бути співмірними із вчиненими порушеннями. За одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.

Рішення про притягнення до академічної відповідальності може бути оскаржене у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.

Процедури забезпечення академічної доброчесності:

інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності,

запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі,

реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

Забезпечення наявності в ліцеї необхідних ресурсів для організації освітнього процесу:

- Державний стандарт загальної середньої освіти;

- типові освітні програми;

- статут закладу освіти;

- стратегія розвитку закладу освіти;

- річний план роботи закладу освіти;

- освітня програма закладу освіти;

- штатний розклад закладу освіти;

- календарно-тематичне планування;

8

- методики та технології організації освітнього процесу;

- методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

- система матеріального та морального заохочення;

- перспективний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- перспективний план атестації;

- перспективний план стану викладання навчальних предметів освітніх галузей тощо.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти:

- сучасна мережа Інтернет;

- технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектори, фотокамера, проекційні екрани, ноутбуки, інтерактивна дошка тощо);

- ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

- єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);

- доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу освіти), Googl-класи, Zoom тощо;

- інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, тощо).

Створення в ліцеї інклюзивного освітнього середовища:

- організація безбар’єрного простору;

- облаштування ресурсної кімнати;

- забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;

- застосування допоміжних технологій (принтери, інтерактивне обладнання тощо);

- створення комплексної системи заходів із супроводу здобувача освіти з ООП (корекційно-розвиткові заняття для дітей з особливими освітніми потребами);

- адаптація/модифікація типової освітньої програми або її компонентів;

- реалізація просвітницьких заходів щодо формування толерантності, неупередженості та недопущення дискримінації;

- здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з ООП почуття поваги і власної гідності тощо;

- створення команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП;

Запобігання та протидія булінгу:

- розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

- розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі;

9

- створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу;

- розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу в закладі освіти;

- розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу тощо;

- створення комісії з розгляду випадків булінгу;

- повідомлення службі у справах дітей про випадки булінгу в закладі освіти.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників:

- розроблення та оприлюднення орієнтовного плану підвищення кваліфікації на наступний рік (до 25 грудня);

- оприлюднення загального обсягу коштів, передбаченого для підвищення кваліфікації на поточний рік;

- подання педпрацівниками керівникові пропозицій до плану підвищення кваліфікацій на поточний рік;

- затвердження плану підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах передбачених коштів;

- укладення між закладом освіти та суб’єктом підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації;

- забезпечення умов для підвищення кваліфікації педагогічними працівниками;

- затвердження педагогічною радою порядку визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- подання педагогічним працівником клопотання та визнання педагогічною радою результатів підвищення кваліфікації (у разі необхідності);

- звітування педагогічного працівника про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році.

Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання розробляються на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання шляхом їх конкретизації відповідно до навчальних предметів (інтегрованих курсів), форм організації освітнього процесу, видів діяльності учнів. Відповідні критерії, правила і процедури оцінювання, а також вибір шкали оцінювання (визначеної законодавством або власної) мають бути обґрунтованими, сформульованими у зрозумілій для батьків та учнів формі, а також оприлюднені.

Процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводяться в закладі освіти) мають бути прозорими та відповідати політиці щодо оцінювання, визначеній закладом освіти, наприклад, політиці справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, політиці забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів (наказ МОН України від 13 липня 2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

10

вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи, що в Додатку 2 до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу МОНмолодьспорту від 13.04. 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 11.05. 2011 року № 566/19304; наказ МОН України від 01 квітня 2022 р. № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»).

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються, керуючись Порядком проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 30 квітня 2021 року № 493) та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 р. за № 250/33221, а також вимогами «Абетки для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (2021р.).

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, реалізація сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники впроваджують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (мультимедійні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання й розвитку.

1.6. Педагогічні працівники використовують засоби інформаційно-комунікаційних технології в освітньому процесі.

11

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, зокрема й щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють із батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв’язок.

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час педагогічної й наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів (Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 грудня 2020 року № 2736). Процедурами оцінювання педагогічної діяльності можуть бути розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання), проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти, визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби).

12

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», та Порядком проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затверженого у новій редакції наказом МОН України. Деякі питання здійснення державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти від 30.04.2021 №493.

Вимога 1. Наявність стратегії розвитку й системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У закладі освіти річне планування й відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання в належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їхніх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога 3. Ефективність кадрової політики й забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального й морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

13

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. У режимі роботи закладу освіти й розкладі занять ураховуються вікові особливості здобувачів освіти відповідно до їхніх освітніх потреб.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування й забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти реалізує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти мають ураховувати, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти в закладі освіти і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства (Професійний стандарт «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства економіки України від 17.09.2021 № 568-21).

Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів, реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази, використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо.

14

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про учнів та/або працівників закладу, використання системи електронного документообігу в закладі освіти, використання електронних ресурсів для комунікації членів педагогічного колективу тощо.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти, можуть бути: розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Створення (удосконалення) системи розвитку здібностей дітей:

- здійснення діагностики здібностей та обдарувань школярів;

- створення моделі роботи з обдарованими дітьми;

- розроблення програми розвитку здібностей та підтримки обдарувань;

- підготовка індивідуальних планів роботи з обдарованими дітьми;

- реалізація системи внутрішніх заходів з розвитку здібносте та підтримки обдарувань (олімпіади, турніри, конкурси, змагання, виставки тощо);

- підготовка та участь обдарованих дітей у заходах вищого рівня.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

15

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Для забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників необхідно виконати завдання з:

удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту (у разі його наявності);

набуття особою досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності та/або професії, та/або займаної посади;

формування та розвитку цифрової, управлінської, комунікаційної, медійної, інклюзивної, мовленнєвої компетентностей тощо.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти закладу освіти, сформована у порядку, визначеному законодавством, включає в себе підвищення кваліфікації.

Педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці, на виробництві тощо.

Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є: навчання за програмою підвищення кваліфікації; стажування; участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Окремі види діяльності педагогічних працівників, зазначені у пункті 26 цього Порядку, можуть бути визнані як підвищення кваліфікації.

Обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС, (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою.

Підвищення кваліфікації педагогічними працівниками здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації закладу освіти на певний рік, що формується, затверджується і виконується відповідно до цього Порядку.

Відповідно до Порядку загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти не може бути менше, ніж 150 годин на п’ять років.

Внутрішня система забезпечення якості освіти:

- функціонує у взаємозв’язку з системою внутрішньошкільного контролю і моніторингу як основи управління освітньою діяльністю закладу;

- спрямована на забезпечення відповідності процедурам і змісту зовнішньої оцінки якості освіти.

16

Оцінка якості освіти здійснюється за допомогою:

- системи внутрішньошкільного контролю;

- громадської експертизи якості освіти;

- ліцензування;

- державної підсумкової атестації випускників, в тому числі проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання;

- моніторингу якості освіти (Порядок проведення моніторингу якості освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 16 січня 2020 року № 54 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 р. за № 154/34437).

Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності педагогічних працівників, якість організаційно-управлінської компетентності.

Педагоги застосовують такі форми підтримки здобувачів освіти, як індивідуальні консультації, корисні посилання на Інтернет-ресурси, створення ситуації успіху; надають психологічну підтримку здобувачам освіти в їхньому навчанні.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості – різнопланова, складна та змістовна робота, до якої залучаються всі учасники освітнього процесу, а також засновник.

Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Мета моніторингу:

- Вивчення рівня ефективності роботи закладу, результатів організації освітньої та науково-методичної роботи.

- Активізація діяльності педагогічного колективу в напрямі вивчення і впровадження інноваційних технологій.

Завдання моніторингу:

- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

17

- Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- учитель;

- класний керівник;

- батьки, громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група, яка входить у структуру методичної роботи школи;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад та конкурсів, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Методи моніторингу:

- метод спостереження;

- метод анкетування;

- метод бесіди;

- метод соціометричного вибору

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання,

шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу підводяться двічі на рік (за результатами I семестру, навчального року) та узагальнюються довідкою (наказом).

18

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директору, педагогічних радах.

- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Джерелами даних для оцінки якості освіти можуть використовуватися:

- освітня статистика;

- проміжна і підсумкова атестація;

- моніторингові дослідження;

- соціологічні опитування.

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів навчального закладу за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збирання інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо вдосконалення якості освіти в закладі.

Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09 січня 2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та Порядком проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти затверженого у новій редакції наказом МОН України. Деякі питання здійснення державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти від 30.04.2021 №493):

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, упровадження формувального оцінювання тощо);

• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування й реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Періодичність оцінювання. Кожен компонент 1 раз на 4 роки.

19

Відповідальні за оцінювання: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, бібліотекар, медична сестра, члени піклувальної ради закладу, батьківського та учнівського самоврядування тощо.

Методи збирання інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збирання інформації (аналіз документів, опитування, спостереження, моніторинг) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (потребує покращення); четвертий (низький).

Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, піклувальної ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямоване на вдосконалення якості освіти в закладі.

Самооцінювання

Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Для проведення самооцінювання заклад освіти може застосовувати власний механізм, що враховує особливості діяльності закладу освіти, або механізм оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Відповідно до підходу, що застосовується під час інституційного аудиту, компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, кожний з яких описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності в закладі освіти.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

• критерії (підстави для оцінювання);

• індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

• методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Самооцінювання може здійснюватись відповідно до таких моделей:

• щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);

• щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання;

• щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна середня освіта);

• інша модель, визначена закладом освіти.

20

Комплексне самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему (для з’ясування обсягу діяльності щодо формування внутрішньої системи), а також за рік до проведення планового інституційного аудиту в закладі освіти.

Самооцінювання слід проводити впродовж навчального року. Відповідальні за проведення самооцінювання – керівник закладу та заступники.

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу освіти, ефективності управлінських процесів тощо.

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344373. Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності - на вебсайті засновника).

Для організації самооцінювання слід передбачити:

• збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;

• узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

• обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації

Методи збору інформації:

• опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);

• спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо);

• вивчення документації закладу освіти.

Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень тощо).

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків.

21

Анкетування передбачає складання форми (бланку) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розповіді у відповідь (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, як Ви реалізуєте політику академічної доброчесності в закладі освіти»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей (можливо аудіо- або відеофіксацію) для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які види оцінювання Ви використовуєте для перевірки ключових компетентностей?»). Такий підхід застосовується, якщо необхідно зібрати інформацію з різних питань у досить великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (у тому числі, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

22

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням навчальних занять тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Крім керівництва закладу освіти та/або особи, відповідальної за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування в закладі освіти.

Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

• формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;

• спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;

• роботу учнів під час навчального заняття;

• оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;

• використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;

• комунікацію педагогічного працівника та учнів;

• організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських - рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.

Наприклад, вивчення класного журналу з метою аналізу динаміки результатів навчання учнів може забезпечити одержання додаткової інформації щодо вивчення справедливості та об’єктивності оцінювання результатів навчання учнів, відвідування ними навчальних занять, особливостей планування роботи педагогічних працівників тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради закладу освіти можна одержати інформацію щодо відповідності ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу освіти, а також оперативним завданням і потребам, напрямів професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників закладу освіти, системності роботи з питань адаптації учнів до навчання, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

23

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом освіти та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему.

Здійснюючи самооцінювання, заклад освіти може брати до уваги орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). Опис цих рівнів міститься у додатку 2 до Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 09 січня 2020 року № 01-11/1 (в редакції наказу від 27 серпня 2020 року № 01-11/42).

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти рекомендовано оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності - вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту». Також за рішенням закладу освіти результати самооцінювання можуть бути оприлюднені окремо.

Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

• прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

• визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

• аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);

• аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

24

Участь громадськості у внутрішній оцінці і контролі якості освіти

Надання гласності і відкритості результатам оцінки якості освіти здійснюється шляхом надання інформації:

- основним споживачам результатів внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

- засобам масової інформації через публічний звіт директора закладу освіти;

- розміщення аналітичних матеріалів, результатів оцінки якості освіти на офіційному сайті закладу.

Внутрішня система забезпечення якості освіти припускає участь у здійсненні оцінної діяльності громадськості і професійних об’єднань у якості експертів. Вимоги до експертів, які залучаються до оцінювання якості освіти, встановлюються нормативними документами, що регламентують реалізацію процедур контролю і оцінки якості освіти.

Дане Положення може підлягати доповненню або змінам за рішенням педагогічної ради Закладу.

25